Обласна асоціація хірургів Житомирщини

Професія звела мене з Б.П. Бродським в далекому 1972 році в стінах Житомирської обласної лікарні, де в той час працював Борис Пилипович торакальним хірургом.

Народився Кіндрась Борис Михайлович у 1929 р. в с. Борушківці Любарського району. Сім'я була не з багатих: батько працював ковалем, а мати - в буряківничій ланці. Було в сім'ї три сини, Борис - середній. Жахлива трагічна смерть батька від опіків на очах 12-річного сина, який нічим не міг йому допомогти, привели його, після закінчення Глезенської семирічки, в Житомирську фельдшерсько-акушерську школу. Юнак закінчив навчальний заклад з відзнакою і став би студентом вузу, якби не служба в армії, яку проходив у Литві, в авіаційних військах. Був старшим фельдшером батальйону, мав змогу на практиці закріпити набуті знання. Коли демобілізувався з армії, працював інспектором з охорони здоров'я матері і дитини в Любарському районному відділі охорони здоров'я. Потім завідував тубдиспансером, хоч і не мав на той час вищої освіти.

Народився 6 грудня 1913 року в селі Вільхове, нині М'якінського району Вологодської області, в сім'ї службовця. Початкову школу закінчив у рідному селі. З 1926 року навчався в школі "другого ступеню" (Череповецька середня школа №1) та лісомеханічному технікумі в Череповці.

У 1932 році він отримав диплом техніка і близько трьох років працював на 2-й Архангельській електростанції механіком, де став відчувати потребу у винахідництві, удосконаленні приладів і механізмів. Відчуваючи недостатність своїх технічних знань, в 1934 році Амосов вступив до Всесоюзного заочного індустріального інституту (ВЗІІ) у Москві.

Русак Петро Степанович, лікар-хірург, доктор медичних наук, завідувач хірургічним відділенням №1 Житомирської обласної дитячої лікарні, завідувач Житомирської філії кафедри дитячої хірургії НМАПО ім. П.Л. Шупика, член Професійної спілки працівників охорони здоров'я України, лауреат Національної Медичної Премії 2012 року в категорії "Практикуючі лікарі".