Хірургічна служба Житомирської області у 2011 році працювала над покращенням якості та доступності медичної допомоги, запровадження новітніх технологій, забезпеченням реалізації державних програм спрямованих на покращення показників здоров’я населення, розвитком первинної медико-санітарної допомоги, впровадженням розроблених клінічних протоколів, стандартів діагностики та лікування, популяризацією здорового способу життя, підвищенням соціального статусу та покращенням іміджу працівників охорони здоров’я.
2011 року в Житомирській області хірургічну допомогу населенню надавали 22 центральні районні лікарні, 5 міських лікувально-профілактичних заклада, та обласні лікувальні заклади (обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського, обласна дитяча лікарня, обласний онкологічний диспансер, госпіталь для ІВВ м. Бердичів, обласний діагностичний центр, обласна психіатрична лікарня №1, обласний центр медицини катастроф, обласний центр охорони здоров'я матерi i дитини та обласний медичний центр).
2011 року в лікувально-профілактичних закладах Житомирської області проведено 62879 операцій. З них на шкірі та підшкірній клітковині 12487 (2010 р. - 12944), на органах травлення та черевної порожнини 9572 (2010 р. - 9479), на кістково-м'язевій системі 6650 (2010 р. - 6816), на органах вуха, горло, носа 4883 (2010 р. - 4676), на органах зору 4327 (2010 р. - 4625), на судинах 1524 (2010 р. - 1304), на органах дихання 1205 (2010 р. -1139), на нирках і сечоводах 957 (2010 р. - 1004), на молочній залозі 817 (2010 р. - 864), при не пухлинних захворюваннях прямої кишки 936 (2010 р. - 842), на нервовій системі 869 (2010 р. - 764), на передміхуровій залозі 392 (2010 р. - 376), на ендокринній системі 98 (2010 р. - 94), на серці 64 (2010 р. - 39).
Післяопераційна летальність в порівнянні з минулим роком та загальнодержавним показником дещо знизилась і складає 0,42% (2010 р. - 0,45%, Україна 0,54%). Найвищий показник післяопераційної летальності складає на нервовій системі - 10,2%, на серці 1,6%, на органах травлення та черевної порожнини 1,2%, на органах дихання 0,7%, на судинах - 0,5%, на кістково-м’язевій системі та нирках і сечоводах по 0,2%, на шкірі та підшкірній клітковині 0,1%.
В КУ "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" в 2011 році прооперовано 12510 хворих, їм проведено 14061 операцій, в середньому на одного хворого припадає 1,1 операція. Післяопераційна летальність складає 1,2%. Із загальної кількості операцій проведено з використанням апаратури: ендоскопічної 850, лазерної 221, кріогенної 117.
В обласній дитячій лікарні прооперовано 3981 дитина, операцій проведено 4841, на одну дитину припадає 1,22 операції. Післяопераційна летальність складає 0,2% (Україна 0,13%). Післяопераційна летальність на органах дихання складає 5,6%, на нервовій системі 3,3%, на органах травлення та черевної порожнини 0,5%. Операцій проведено з використання ендоскопічної апаратури - 173.
В обласному онкологічному диспансері прооперовано 3223 хворих, проведено операцій 3550, на одного хворого 1,1 операція. Післяопераційна летальність складає 0,2%. Проведено операцій з використання ендоскопічної апаратури - 4.
В центрі охорони здоров’я матері і дитини прооперовано 1910 пацієнток.
В обласному стоматологічному об’єднанні проведено 1326 операцій, 1269 прооперовано пацієнтів.
В обласному протитуберкульозному диспансері прооперовано 25 хворих, проведено 27 операцій. Післяопераційна летальність склала 4%.
В дев’яти міських та районних лікарнях області проведено більше 1000 операцій, це: Житомирська ЦРЛ - 1040 операцій, Олевська ЦРЛ - 1204, Овруцька ЦРЛ - 1271, Чуднівська ЦРЛ - 1508, Новоград-Волинське міськрайТМО - 3401, Коростенська ЦМЛ - 3166, Бердичівська ЦМЛ - 3727, ЦМЛ №1 м. Житомир - 5437 (в тому числі з використання ендоскопічної апаратури 236) та ЦМЛ №2 м. Житомир - 4316. Найвища післяопераційна летальність в Олевській ЦРЛ - 0,7%, Попільнянській ЦРЛ - 0,5%, Новоград-Волинському міськрайТМО - 0,4%, ЦМЛ №1 м. Житомир - 0,4%.
Надання невідкладної хірургічної допомоги належить до гарантованого обсягу медичних послуг. Останніми роками більшість ургентних пацієнтів поступає у хірургічний стаціонар із запущеними й ускладненими формами хвороби. Все це не кращим чином позначається як на ранніх, так і на віддалених результатах лікування.
Післяопераційна летальність при терміновій хірургічній допомозі починаючи з 2008 року має тенденцію до зниження. Так, якщо в 2008 році цей показник складав 1,52%, то в 2011 році - 0,63% (загальнодержавний показник 0,95%). Але є високою цифра післяопераційної летальності при гострому панкреатиті 10,96% (Україна 12,6%), при шлунково-кишкових кровотечах 3,13% (Україна 6,25%), при травмах внутрішніх органів 2,6% (Україна 4,85%). Відсоток пізньої госпіталізації при гострому панкреатиті складає 64,38% та відповідна летальність складає 14,89%; при шлунково-кишковій кровотечі - 53,22%, летальність - 0,93%; при проривній виразці шлунка та 12-палої кишки - 37,56%, летальність - 1,41%; при гострому холециститі - 29,69%, летальність - 5,26%; при гострому апендициті - 12,34%, летальність - 5,26%; при позаматковій вагітності - 11,86%, летальність - 9,52%.
Великим значенням для сьогодення є впровадження малоінвазивних методів хірургічних втручань. Малоінвазивна хірургія оптимізує роботу лікарень в умовах економічної кризи, робить їх економічно вигідними, оскільки скоротить терміни лікування, сприяє ефективному використанню ліків та швидкій реабілітації хворого. Це сучасна альтернатива класичної операції широкого доступу. Переваги хірургії малих доступів незаперечні. Це мінімум больових відчуттів в післяопераційному періоді, швидке відновлення працездатності, зниження післяопераційних ускладнень, зменшення кількості днів перебування в стаціонарі до 1-3. Крім того, після таких операцій пацієнти практично не потребують накладання перев’язок, інфузій, проведення знеболення та інтенсивної терапії, сторонньої допомоги, вони швидко повертаються до нормальної життєдіяльності на 7-14 день. Малоінвазивні методи в хірургії використовуються в абдомінальній (видалення жовчного міхура, апендикса, пухлин шлунка і кишечника тощо), торакальній хірургії, урології (трансуретральні методи видалення аденоми простати, пухлин сечового міхура, відновлення прохідності сечоводів, видалення каменів сечовивідних шляхів тощо) і навіть у пластичній хірургії.
2011 року в КУ "Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського" в центрі малоінвазивної хірургії проведено 1408 операцій (2010 р. - 1395), в центрі мікрохірургії ока 1104 операції (2010 р. - 1468), у відділенні торакальної хірургії 228 операцій (2010 р. - 223), у хірургічному центрі 196 операцій (2010 р. - 201), у ендоскопічному відділенні 125 операцій (2010 р. - 115), в отоларингологічному центрі 8 операцій (2010 р. - не проводились), в ЦМЛ №1 м. Житомир 190 операцій (2010 р. - 98), в ЦМЛ №2 м. Житомир 135 операцій (2010 р. - 59), в Новоград-Волинському міськрайТМО 174 операції (2010 р. - 108), в Коростенській ЦМЛ 148 операцій (2010 р. - 129).
Виїзди екстреної медичної допомоги в порівнянні з 2008 роком зменшилась на 643 або на 34,2%. У 2008 році проведено - 1898 виїздів, в 2011 році - 1249.
Для поліпшення хірургічної допомоги населенню області потрібні не так витрати, як сумлінне, високопрофесійне ставлення медичних працівників до своїх обов’язків. Задля забезпечення кращого рівня безпеки пацієнта та якості надання медичної допомоги необхідна відповідна мінімальна кількість процедур, яку хірург повинен виконувати щороку. На сьогоднішній день хірург в Україні виконує 62 операції на рік, по Житомирській області - 74 операції, а в країнах Євросоюзу лікар-інтерніст при отриманні спеціальності хірургія за рік виконує близько 250 операцій. Такий підхід дає змогу досягти економії за рахунок більш інтенсивного використання існуючих медичних ресурсів.
За останній час в управлінні охорони здоров’я почастішали випадки надходження скарг від громадян Житомирської області щодо неналежного надання медичної допомоги. Що є наслідком безвідповідальності під час організації та відсутності контролю за роботою підлеглих, нехтуванням вимогам наказів та рекомендацій УОЗ ОДА з боку головних лікарів, це призводить до недбалості лікарів, якості лікування та тягне за собою тяжкі наслідки для хворих, в тому числі і летальні випадки.
Для розгляду скарг при управлінні охорони здоров’я створюються комісії, опрацьовується документація. Фахівці витрачають робочий час не на основну роботу, а на проведення службових розслідувань. Але в результаті накази та рекомендації УОЗ ОДА головними лікарями залишаються без належної уваги.
Проблеми хірургічної служби
- Недостатнє кадрове забезпечення та недостатня професійна підготовка ряду спеціалістів.
- Слабка матеріально-технічна база (необхідно обновити ендоскопічне та лапароскопічне обладнання, рентгенівську апаратуру, УЗ апарати, МРТ, придбати контактний літотріптор із максимально ретельним економічним обгрунтуванням та залученням різних джерел фінансування).
- Адекватна організація лікувально-діагностичного процесу на вторинному та третинному рівні надання медичної допомоги хворим хірургічного профілю. Враховуючи вищевикладений аналіз, нагальним є питання реорганізації хірургічної служби області - створення міжрайонних хірургічних центрів в містах Бердичів, Коростень та Новоград-Волинський із реструктуризацією наявних кадрів, ліжкового фонду та матеріально-технологічного забезпечення.
- У 2011 році збільшилась кількість скарг від населення щодо надання хірургічної допомоги. Оцінкою роботи хірургічної служби має бути показник задоволеності населення.
- Низька культура населення (в плані своєчасного звернення за допомогою при захворюваннях хірургічного профілю, проходження диспансерних оглядів).
|
Головний хірург УОЗ Житомирської ОДА |
В.І. Лучків |
