Обласна асоціація хірургів Житомирщини

З впровадженням науково-технічного прогресу в життя суспільства зростає рівень впровадження нових технологій в медицині. Завдяки цьому з однієї сторони все більше захворювань перестають бути невиліковними, з другої - зменшується травматичність методів лікування. Вимогам сучасності відповідає лапароскопічна хірургія, яка завоювала своє місце спочатку в дорослій хірургії, а згодом і в дитячій хірургічній практиці. Підготовка спеціалістів з дитячої лапароскопії стає все актуальнішою в останній час. Це пов’язано перш за все з придбанням дитячими лікарнями відповідного обладнання та вимогами сьогодення.

Підготовка спеціалістів України відбувалась на базі 13-ї міської дитячої клінічної лікарні м. Москва, РФ - клініка дитячої хірургії під керівництвом академіка, доктора медичних наук Ю.Ф. Ісакова та професора А.Ф. Дронова. В Україні не існувало відповідних академічних баз. Однією із перших Житомирська обласна дитяча лікарня придбала у 2000 році дитяче лапароскопічне обладнання. Досвід, набутий при впровадженні лапароскопічних втручань серед дітей, дозволив відкрити філію кафедри дитячої хірургії НМАПО ім. П.Л. Шупика з курсом «Абдомінальна лапароскопічна хірургія дитячого віку» 24.12.2004 року, наказ №2547 по НМАПО ім. П.Л. Шупика. Розуміння завідуючого кафедрою д.мед.н., професора Данилова О.А. необхідності відкриття відповідної клінічної бази зіграло позитивну роль - процес навчання лікарів-спеціалістів з дитячої лапароскопії набув логічного завершення. В майбутньому цей напрямок підтримали представники академічної науки міст Києва, Запоріжжя, Дніпропетровська, Львова та Харкова.

Розроблено навчальний план тривалістю навчання 1 місяць (156 годин). Із них: лекційних занять - 20 годин, практичних - 122 години, семінарів - 8, іспитів - 6. Серед лекційного матеріалу акцент зроблено на вивчення клінічної анатомії черевної порожнини, заочеревинного простору та судин. Особливе місце відведено історії розвитку лапароскопічної хірургії, технічних характеристик обладнання та організації роботи лапароскопічної операційної. Тематика практичних занять включає в себе вивчення анатомії грудної, черевної порожнини, тазу, пахових ділянок як в режимі атласного вивчення, так і в режимі мультимедійного просторового моделювання. Особливе місце займає робота в операційній: робота на маніпуляторах та безпосередня участь в оперативному втручанні. Курсанти самостійно підготовлюють заняття по тій чи іншій темі з обов’язковим обговоренням на семінарах. Розроблено еталони практичних навичок з таких питань, як діагностична лапароскопія, лапароскопічна апендектомія, лапароскопічна зупинка кровотечі в черевну порожнину з використанням різних методик, лікування судин сальника, лапароскопічне взяття тканин на біопсію, релапароскопія при кишковій непрохідності та післяопераційному перитоніті, перев’язка яєчкових вен та артерій при варикозному розширенні вен яєчка (варикоцеле), виконання першого етапу при черевній формі крипторхізму, видалення кіст придатків яєчника у дівчаток. По закінченні курсу лікарі-курсанти здають екзамен. Практичні заняття на маніпуляторах, теоретичні - відповіді на запитання (згідно екзаменаційних білетів), які розроблені спеціалістами кафедри та затверджені по академії.

За минулий час навчання на кафедрі пройшли 143 лікарі-спеціалісти з різних регіонів України.

В червні 2008 р. проведено перший національний майстер-клас на базі Житомирської обласної дитячої лікарні: "Абдомінальна лапароскопічна хірургія в педіатрії - досягнення, проблеми та перспективи розвитку в Україні".

Навчання та навички, отримані під час проходження курсу є базою, на якій ґрунтується подальше самовдосконалення спеціаліста на базі клініки, де він працює. Аналіз опитувань про подальший професійний зріст спеціалістів говорить, що в більшості випадків курсанти не знаходять своєї професійної реалізації. Причин є декілька:

• нерозуміння керівництва лікарень та відділень щодо необхідності використання даних спеціалістів для впровадження малоінвазивних технологій;

• закупівля ненадійного лапароскопічного обладнання, яке не витримує надмірних навантажень на етапі становлення спеціаліста;

• направлення на курси лікарів-хірургів, які не володіють основами хірургічної практики або спеціалістів , які пройшли свою професійну зрілість;

• відсутність спеціалізації по дитячій лапароскопічній (ендоскопічній) хірургії.

Враховуючи стан розвитку дитячої лапароскопії в Україні та висвітлення результатів лікування дітей при різних хірургічних патологіях в наукових журналах та виступи на ХХІІ з'їзді хірургів України, м. Вінниця, 2010 рік, необхідно констатувати, що етап становлення лапароскопічної хірургії пройдено. Для подальшого розвитку служби та професійного зросту лікарів-спеціалістів було б доцільно зробити ряд заходів:

• затвердити спеціальність "ендоскопічна, лапароскопічна хірургія" в Україні;

• відкрити курси спеціалізації на провідних базах, де впроваджено малоінвазивні технології (Дніпропетровськ, Житомир, Харків, Київ);

• централізовано, через МОЗ України, виділити кошти для організації бази для навчального процесу на місцях;

• відбір курсантів на курси робити з урахуванням їх володіння основними хірургічними навичками та знанням анатомії;

• з метою активізації процесів впровадження малоінвазивних технологій в дитячій хірургічній практиці створити асоціацію або дорадчу раду при головному спеціалісті МОЗ України зі спеціальності «Дитяча хірургія» по дитячій ендоскопічній (лапароскопічній) хірургії в Україні.

Література

1. Дронов А.Ф., Поддубный И.В., Котлобовский И.В. Эндоскопическая хирургия у детей. Москва, 2002.

2. Русак П.С., Данилов О.А., Кукуруза Ю.П., Рибальченко В.Ф. Лапароскопічна хірургія дитячого віку: навчально-методичний посібник. Житомир - Київ: НМАПО ім. П.Л. Шупика, ВНМУ ім. М.І. Пирогова, 2006.

Адреса для листування

Русак Петро Степанович
email: p.rusak(at)asz.org.ua