Медичний персонал хірургічного центру
Основні показники роботи хірургічного центру
Основні напрямки роботи хірургічного центру
Лікування пептичної виразки шлунка та ДПК
Патологія підшлункової залози
Патологія щитовидної залози
Патологія гапатобіліарної системи
Спайкова хвороба очеревини
Малоінвазивна хірургія
Консультативна допомога в Житомирській області
Історія хірургічного центру
Найстаріше серед інших відділень лікарні. Періодом народження лікарняної хірургії слід вважати 1895 рік, коли в лікарні Червоного Хреста відкрився хірургічний кабінет. Ці функції лікарні ще більше посилились з 1923 року, коли було створене хірургічне відділення, яким до кінця 1924 року завідував молодий О.Ф. Гербачевський. В 1938 році лікарню Червоного Хреста реорганізовано в обласну хірургічну лікарню, в якій хірургічна служба набула нового розвитку. У роки Великої Вітчизняної війни лікарня не функціонувала. В повоєнні роки відділення очолював прекрасний спеціаліст О.Я. Чугаєвський. Тоді вперше в лікарні виконувалось оперативне лікування на шлунку з приводу виразкової хвороби та ін. За значні заслуги в галузі дитячої хірургії О.Я. Чугаєвський був нагороджений орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора. З 1947 року в лікарні почала працювати В.М. Красномовець. Віра Миколаївна вперше в Житомирській області здійснила операцію на серці (мітральну комісуротомію з приводу мітрального стенозу), яка пізніше широко використовувалась у практиці. Згодом вона здійснила й мітральну комісуротомію з одночасним кесаревим розтином при гострому набряку легень на грунті мітрального стенозу у жінки з вагітністю 8 місяців. Досить відомий хірург, вона виконувала практично всі відомі на той час оперативні втручання в галузі торакальної хірургії, за що була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
У 1964 році була впроваджена шкірна пластика трофічних виразок у хворих з венозною недостатністю четвертого ступеня. В цей час розвиток анестезіології створив умови для ще складніших оперативних втручань.
В 1976 році відділення очолив В.П. Муравйов і обіймав цю посаду до 1989 року. В той період тут почали освоювати операції на підшлунковій залозі. Вперше було проведено операцію Брадлея-Фуленвідера при гнійному панкреатиті, операцію з приводу кісти підшлункової залози з розривом та масивною кровотечею в черевну порожнину, операцію методом Дюваля (резекція хвоста та тіла підшлункової залози з анастомозом з тонкою кишкою), панкреатодуоденальну резекцію з приводу пухлини підшлункової залози, першу панкреатодуоденектомію з приводу множинного абсцедування підшлункової залози, операцію з приводу раку антрального відділу шлунка з проростанням у підшлункову залозу з розпадом та кровотечею, а також резекцію підшлункової залози з приводу раку тіла з подвійним дренуванням за методом Джонса-Ширеса. За той період у відділенні було запроваджено 28 нових видів хірургічних операцій. Серед них: резекція холедоха при раку, клиновидна резекція печінки при цирозі, папілосфінкторопластика при вклинених камінцях у великий дуоденальний сосок, папілектомія при раку, операції Дюваля, Кренара, панкреатодуоденальна резекція, панкреатодуоденектомія, операції Кохера, Джонса і Ширеса, Сарра Камерона, Ридигера та ін. Були впроваджені також органозберігаючі операції з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, а також здійснена Є.Д. Щербанюком перша на Житомирщині ваготомія.
З 1986 року відділення очолював П.В. Пріор. В той час були впроваджені нові методики лікування виразкової хвороби, досліджена хронічна дуоденальна непрохідність. З появою перших фіброендоскопів започатковані виїзди в райони гастро-хірургічних бригад, що полегшило діагностику ускладнених форм виразкової хвороби. В 1991 році на базі хірургічного відділення створений центр з лікування кишкових кровотеч.
З 1995 року хірургічний центр очолив талановитий хірург В.Т. Поліщук. При ньому стали широко впроваджуватися оперативні втручання на підшлунковій залозі. Вперше на Житомирщині здійснені панкреатодуоденальна резекція зі збереженням пілоруса. В 1997 році на базі хірургічного центру виконано першу в Житомирській області лапароскопічну холецистектомію. Ця подія стало початком освоєння ще одного напрямку роботи - розвитку лапароскопічних втручань в абдомінальній хірургії. Збільшення кількості лапароскопічних втручань стало передумовою для концентрації пацієнтів із патологією жовчевовивідних шляхів в хірургічному центрі. На цей час у відділенні вже широко застосовувалися операції на підшлунковій залозі. Ці фактори стали підгрунтям до створення центр з лікування захворювань печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози. У 1998 році було завершене оформлення центру з хірургічного лікування ускладнених форм виразкової хвороби, замінена методика оперативного лікування. В цей час створений новий центр з лікування обтураційних жовтяниць. Відділення об'єднало 3 структурних одиниці і перетворилось у багатопрофільний центр.
Одночасно з лапароскопічною холецистектомією широко вивчаються можливості лапароскопії в діагностиці гострої хірургічної патології органів черевної порожнини, в діагностиці та лікуванні гострого панкреатиту, зовнішнього дренування кіст підшлункової залози. З 1998 року в хірургічному центрі започатковано застосування діагностично-лікувальної лапароскопії у хворих в ранньому післяопераційному періоді. Отримані дані щодо безпеки післяопераційної лапароскопії, а також вивчення патоморфології стадій формування спайкового процесу лягли в основу створення методу динамічного лапароскопічного адгезіолізису. 3 2001 року в хірургічному центрі активно проводиться робота по вивченню існуючих та впровадженню власних методів лікування спайкової хвороби очеревини. На сучасному етапі розроблені в центрі методи лікування спайкової хвороби дозволяють проводити радикальне лікування захворювання з рецидивом останнього в 6,5%. Як наслідок, більше 60% пацієнтів, які поступають в хірургічний центр зі спайковою хворобою, отримують планове хірургічне лікування. У 2007-2008 роках в хірургічному центрі впроваджуються лапароскопічні втручання на жовчевовивідних шляхах, лапароскопічна герніопластика при вентральних грижах. В 2009 році виконано перші операції при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі.
В 2000 році в хірургічному центрі виконано першу в Житомирській області пластику вентральної грижі синтетичним протезом. Широке впровадження пластик вентральних гриж синтетичними протезами почалося з 2002 року.
Значні перспективи в покращенні лікування хірургічних хворих відкриваються в зв'язку з впровадженням в практичну діяльність хірургічного центру методу зварювання тканин.
Медичний персонал хірургічного центру
Лікарі
Кількість ставок - 9;
Кількість лікарів - 8.
Кваліфікація:
вища категорія - 5;
1-а категорія - 2;
2-а категорія - 1.
Наукові ступені: кандидат медичних наук - 1.
Медичні сестри
Кількість медичних сестер - 15.
Кваліфікація:
вища категорія - 2;
1-а категорія - 3;
2-а категорія - 3;
Без категорії - 7.
Молодші медичні сестри
Кількість ставок - 12.
Оснащення хірургічного центру
Чиста операційна: 3 операційних стола;
Гнійна операційна: 1 операційний стіл;
Лапароскопічна операційна: 1 операційний стіл.
Лікарі хірургічного центру
 |
Поліщук Валерій Тимофійович1952 р.н., завідувач хірургічним центром, лікар-хірург вищої категорії, стаж хірургічної роботи 33 роки. В 1975 році закінчив Вінницький медичний інститут ім. Пірогова за фахом "Лікувальна справа". З 1976 по 1982 рік працював лікарем-хірургом центральної міської лікарні (Житомирська обл., м. Коростень). З 1982 по 1984 рік навчався в клінічній ординатурі в Київському НДІКтаЕХ (на сьогодні Київський інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова). З 1985 по 1988 рік працював лікарем-хірургом в Алжирі. З 1989 по 1995 рік - завідувач хірургічного відділення залізничної лікарні м.Коростень (Житомирська обл.). З 1995 року - завідувач хірургічного центру Житомирської обласної лікарні ім О.Ф. Гербачевського. З 2004 по 2008 роки одночасно працював головним хірургом УОЗ Житомирської ОДА. Є автором та співавтором 21-ої наукової праці. Володіє основами спеціалізованої хірургічної допомоги. Виконує консультативну хірургічну допомогу в районних та міських лікарняних закладах через лікарню медицини катастроф. Основні напрямки роботи: органозберігаючі операції при пептичній виразцйі, хірургічне лікування захворювань гепатобіліарної зони. З початком роботи Поліщука В.Т. в хірургічному центрі починається активне впровадження операцій на підшлунковій залозі: класична панкреатодуоденальна резекція, пілоро- і дуоденозберігаюча панкреатодуоденальна резекція, поздовжня панкреатоєюностомія, цистопанкреатоєюностомія, дистальні резекції підшлункової залози; розширено спектр втручань на жовчевовивідних шляхах; впроваджено гемігепатектомію при новоутвореннях печінки. |
 |
Костина Анатолій Іванович1938 р.н., хірург-ординатор хірургічного центру, лікар-хірург вищої категорії, стаж хірургічної роботи 48 років. В 1961 році закінчив Київський медичний інститут за за фахом "Лікувальна справа". З 1975 по 1977 рік навчався в клінічній ординатурі Київського медичного інституту. З 1973 року працює лікарем-хірургом в Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. Володіє основами спеціалізованої хірургічної допомоги. Виконує консультативну хірургічну допомогу в районних та міських лікарняних закладах через лікарню медицини катастроф. Основний напрямок діяльності: гнійно-септична хірургія. Є співавтором 3-х наукових праць. |
 |
Пріор Петро Володимирович1946 р.н., хірург-ординатор хірургічного центру, лікар-хірург вищої категорії, стаж хірургічної роботи 37 років. Нагороджений орденом "Знак Пошани" (1984р.); знаком "Відмінник охорони здоров'я" (1986р.). В 1972 році закінчив Вінницький медичний інститут ім. Пірогова за фахом "Лікувальна справа". З 1972 по 1973 рік проходив інтернатуру по загальній хірургії на базі Житомирської міської лікарні №1. З 1973 по 1986 рік працював в Андрушівській райЦРЛ (Житомирська обл.) в якості ординатора хірургічного відділення, а з 1978 року - завідуючим хірургічного відділення. В квітні 1986 року був переведений до Житомирської обласної лікарні на посаду завідуючого хірургічного відділення. З 1994 року по теперішній час працює лікарем-хірургом хірургічного центру Житомирської обласної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. Є автором та співавтором 4-х наукових праць. Володіє основами спеціалізованої хірургічної допомоги. Виконує консультативну хірургічну допомогу в районних та міських лікарняних закладах через лікарню медицини катастроф. Основний напрямок роботи: лікування пацієнтів з патологією підшлункової залози. За ініціативи Пріора П.В. на базі хірургічного відділення Житомирської обласної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського в 1992 році створено перші центри - по лікуванню хворих з гострою шлунково-кишковою кровотечею та з гострим панкреатитом, що стало початком трансформації хірургічного відділення в багатопрофільний хірургічний центр. |
 |
Дикий Олександр Григорович1965 р.н., хірург-ординатор хірургічного центру, лікар-хірург вищої категорії, стаж роботи 19 років, кандидат медичних наук. В 1990 році закінчив Івано-Франківський державний медичний інститут за фахом "Лікувальна справа". З 1990 по 1991 рік проходив інтернатуру на базі відділення абдомінальної хірургії Житомирської обласної лікарні. З серпня 1991р. по березень 1995 р. працював лікарем-хірургом хірургічного відділення Житомирської центральної районної лікарні. З квітня 1995 р. по дійсний час працює лікарем-хірургом хірургічного центру Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. В березні 2006 року захистив дисертацію на тему "Післяопераційна лапароскопія в діагностиці та динамічний лапароскопічний адгезіолізис в лікуванні спайкової хвороби очеревини", в зв'язку з чим 20.09.2007р. рішенням ВАК України присвоєно науковий ступінь кандидата медичних наук. Є автором та співавтором 32 наукових праць, автором 6 винаходів, лауреатом Всеукраїнського конкурсу "Винахід-2006" в номінації "За творчу активність". Володіє основами спеціалізованої хірургічної допомоги, технікою лапароскопічних втручань на органах черевної порожнини. Виконує консультативну хірургічну допомогу в районних та міських лікарняних закладах через лікарню медицини катастроф. Лікарем-хірургом Диким О.Г. у 2000р. вперше в області виконано пластику грижових воріт синтетичним протезом, в 1997р. - перша лапароскопічна холецистектомія. За ініціативи Дикого О.Г. було створено на базі хірургічного центру центр малоінвазивної хірургії, запроваджено лікувально-діагностичну лапароскопію в ранньому післяопераційному періоді, впроваджено метод відеоасистуючої холецистоентеростомії. З 2000 року в центрі ведеться активна робота по лікуванню хворих на спайкову хворобу очеревини. Розроблена Диким О.Г. методика лікування спайкової хвороби дозволила знизити рецидив захворювання після хірургічного лікування до 6,5%, що дало можливість впровадити планове лікування пацієнтів та розробити систему заходів по наданню медичної допомоги хворим на спайкову хворобу в області. В 2007 році виконав першу в області лапароскопічну герніопластику, в 2008 - лапароскопічну холедохоскопію, лапароскопічну фундоплікацію при рефлюксній хворобі. Основні напрямки роботи: лікування спайкової хвороби очеревини, лапароскопічна хірургія, хірургія жовчовивідних протоків, дренуючі операції на підшлунковій залозі, хірургія щитоподібної залози. |
 |
Невмержицький Іван Миколайович1981 р.н., хірург-ординатор хірургічного центру, лікар-хірург першої категорії, стаж роботи 7 років. В 2002 році закінчив Івано-Франківську державну медичну академію за фахом "Лікувальна справа". З серпня 2002 року по січень 2004 року проходив інтернатуру за фахом "Хірургія" на базі кафедри торакоабдомінальної хірургії та хірургії судин КМАПО ІХТ ім. О.О. Шалімова, заочний цикл - на базі Житомирської обласної клнічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського та Любарської ЦРЛ (Житомирська область). По закінченню інтернатури з лютого 2004 року по липень 2004 року працював хірургом у Володар-Волинській ЦРЛ (Житомирська область). З липня 2004 року по даний час працює лікарем-хірургом хірургічного центру Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. Співавтор 3-х наукових праць. Володіє основами спеціалізованої хірургічної допомоги, технікою лапароскопічних втручань на органах черевної порожнини. Основний напрямок роботи: пластика вентральних гриж синтетичними протезами. |
 |
Кудін Ігор Петрович1974 р.н., хірург-ординатор хірургічного центру, лікар-хірург першої категорії, стаж роботи 9 років. З 1991 року по 1994 рік навчався в Житомирському медичному училищі. З лютого 1994 р. по серпень 1994 р. працював фельдшером відділення швидкої допомоги Народицької центральної районної лікарні. У 2000 році закінчив Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця за фахом "Лікувальна справа". З серпня 2000 року по лютий 2002 року проходив інтернатуру за фахом "Хірургія" на базі хірургічного центру Житомирської обласної лікарні, з проходженням очного циклу інтернатури на базі кафедри хірургії з циклом торако-абдомінальної хірургії та хірургії судин в НДІ хірургії та трансплантології АМН України. По закінченню інтернатури з лютого 2002 року по вересень 2003 року працював лікарем-комбустіологом опікового центру Житомирської обласної клінічної лікарні. З вересня 2003 року по даний час працює на посаді лікаря-хірурга хірургічного центру Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. Володіє основами спеціалізованої хірургічної допомоги, технікою лапароскопічних втручань на органах черевної порожнини. Співавтор 3-х наукових праць. Основний напрямок роботи: пластика вентральних гриж синтетичними протезами. |
 |
Заболотнюк Роман Васильович1981 р.н., хірург-ординатор хірургічного центру, лікар-хірург другої категорії, стаж роботи 5 років. В 2004 році закінчив Дніпропетровську Державну Медичну Академію за фахом "Лікувальна справа". З серпня 2004 року по січень 2006 року проходив інтернатуру за фахом "Хірургія" на базі кафедри по хірургії Запорізької Медичної Академії Післядипломної Освіти (ЗМАПО) міської лікарні №9 м. Запоріжжя. З лютого 2006 року по листопад 2007 року працював лікарем-ординатором відділення інвазивних методів діагностики та лікування Волинської обласної клінічної лікарні. З листопада 2007 року по даний час працює на посаді лікаря-хірурга хірургічного центру Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. Володіє технікою основних відкритих та лапароскопічних абдомінальних втручань. |
 |
Кравчук Олександр Миколайович1972 р.н., хірург-ординатор хірургічного центру, лікар-хірург вищої категорії, стаж роботи 12 років. В 1991 році закінчив Бердичівське медичне училище (фельдшерське відділення). З 07.03.1991р.-01.08.1991р. працював фельдшером анестезіологічного відділення Бердичівської міської лікарні (Житомирська обл.). В 1997 році закінчив Українську медичну стоматологічну академію (м. Полтава) за фахом "Лікувальна справа". З серпня 1997 по січень 1999 року проходив інтернатуру за спеціальністю "Хірургія" (очний курс на базі Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, заочний - на базі хірургічного відділення Бердичівської міської лікарні). З 1999 по 2008 рік працював лікарем хірургом у відомчій лікарні станції Козятин (Вінницька обл.). Із вересня 2008 року по даний час працює лікарем-хірургом хірургічного центру Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. Володіє технікою основних відкритих абдомінальних втручань, діагностичної лапароскопії. |
Структура хірургічного центру
Хірургічний центр функціонує як самостійний підрозділ в складі Житомирської обласної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. Житомирська обласна клінічна лікарня є організаційно-методичним центром області, що обслуговує населення 22 адміністративних районів та 4 міст обласного підпорядкування.
Ліжковий фонд лікарні нараховує 850 ліжок.
Основними структурними підрозділами закладу являються профільні клінічні центри: центр нейрохіругічної травми, опіковий, ортопедичний, хіругічний центри, центр малоінвазивної хірургії, ревматологічний, нефрологічний, торако-пульмональний центр та ін.. Організація центрів дала можливість сконцентрувати хворих з відповідною патологією у високоспеціалізованому відділенні, що має необхідне оснащення, підготовлених висококваліфікованих спеціалістів, що значно покращило рівень діагностики та лікування хворих з важкими патологічними процесами. Крім того, центри виконують організаційно-методичну роль шляхом узагальнення досвіду лікування найбільш поширених нозологій з подальшою розробкою рекомендацій та алгоритмів щодо їх діагностики та лікування.
На сьогоднішній день хірургічний центр включає 40 хірургічних ліжок, перев'язочну, маніпуляційну та службові приміщення. В розпорядженні хірургічного центру - 2 операційних зали з 3 операційними столами для виконання планових хірургічних втручань, операційний зал (1 операційний стіл) для виконання гнійних операцій і зал лапароскопічної операційної (1 операційний стіл) для виконання лапароскопічних втручань. Режим роботи операційних залів цілодобовий.
Робота хірургічного центру тісно пов'язана з роботою відділення анестезіології (12 ліжок), в якому лікуються хірургічні хворі із важкою гнійною хірургічною патологією та важкими формами гострого панкреатиту, і відділенням інтенсивної терапії, де проводиться лікування післяопераційних хворих в 1-у добу після операції та лікування хворих з гострою шлунково-кишковою кровотечею, яка супроводжується розвитком геморагічного шоку.
Основні показники роботи хірургічного центру
Щороку в хірургічному центрі ЖОКЛ отримує лікування 1500-1600 пацієнтів, з яких близько 1200 хворих отримує операційне лікування, виконується 1400-1500 операцій, 150-200 операційних втручань виконується малоінвазивними методами. Хірургічна активність коливається в межах 70,0%. Середній термін перебування в стаціонарі складає 11,0 днів, з яких 1,8 доби - до операції. Післяопераційна летальність складає 3,6%. Рівень післяопераційних ускладнень: 7,3%.
Основні напрямки роботи хірургічного центру
Лікування пептичної виразки шлунка та ДПК до 2005 року було одним з основних напрямків роботи хірургічного центру. В 90 роках минулого століття основний акцент в лікуванні пептичної виразки робився на резекційних методах. В той час в центрі активно впроваджуються методики органозберігаючих операцій, а також змінюється методика дренуючих операцій від пілоропластик до дуоденопластик. З 2000 року в зв'язку з удосконаленням методів консервативного лікування відмічається поступове звуження показань до планового хірургічного лікування при пептичній виразці. Останні роки в центрі широко впроваджуються методи ендоскопічного гемостазу у пацієнтів з пептичною виразкою, ускладненою кровотечею, та ендоскопічний моніторинг при консервативному лікуванні виразкової кровотечі. Щороку в центрі лікується 100-120 пацієнтів з шлунково-кишковою кровотечею, з яких більше 90% складають хворі з виразковою кровотечею. Завдяки активному впровадженню методів ендоскопічного моніторингу та ендоскопічного гемостазу відмічається зниження хірургічної активності при пептичній кривавлячій виразці. На сучасному етапі хірургічна активність при виразковій кровотечі в центрі складає 15,0%, післяопераційна летальність - 5,8%.
На сьогодні в центрі щороку виконується близько 60 планових операцій з приводу ускладненого перебігу пептичної виразки (виразковий стеноз) або хронічних кальозних виразок, з яких більше половина складають органозберігаючі втручання.
Патологія підшлункової залози є одним з основних напрямків роботи хірургічного центру і включає 3 аспекти: хірургічне лікування злоякісних новоутворень підшлункової залози, хірургічне лікування хронічного панкреатиту та лікування хворих з гострим панкреатитом.
Щороку в хірургічному центрі проходить лікування понад 60 пацієнтів з онкологічною патологією гепатобіліарної зони. Основну частку складають пацієнти з раком голівки підшлункової залози. В лікуванні таких пацієнтів основу складає класична панкреатодуоденальна резекція.
В плановому хірургічному лікуванні хворих з хронічним панкреатитом застосовуються пілоро- і дуоденумзберігаючі резекції голівки підшлункової залози, дистальні резекції залози як зі спленектомією, так і збереженням селезінки, поздовжня панкреатоєюностомія, цистоєюно-, цистогастро- і цистодуоденостомії. Протягом року в центрі хірургічне лікування отримують 60-70 пацієнтів із хронічною неонкологічною патологією підшлункової залози.
Одним з основних напрямків роботи центру є лікування пацієнтів із гострим панкреатитом. В хірургічному центрі концентруються всі пацієнти з гострим панкреатитом м. Житомира та Житомирського району, а також пацієнти з важким перебігом гострого панкреатиту з Житомирської області. Для лікування цієї категорії хворих застосовуються сучасні методи як відкритої, так і малоінвазивної хірургії. Щороку в хірургічному центрі отримує лікування 150-180 пацієнтів з гострим панкреатитом. Хірургічна активність при лікуванні гострого панкреатиту складає 30-35%, післяопераційна летальність коливається в межах 15-25%.
Патологія щитовидної залози: допомога пацієнтам з патологією щитовидної залози включає операційні втручання при доброякісних об'ємних утвореннях щитовидної залози. Прогресивним моментом в хірургічному лікування цієї категорії пацієнтів стало впровадження в центрі екстрафациального способу операцій на щитоподібній залозі, що значно зменшило інтраопераційну крововтрату, а також призвело до значного зменшення такого післяопераційного ускладнення як парез поворотнього нерву. Щороку в центрі виконується біля 100 операцій на щитоподібній залозі.
Патологія гапатобіліарної системи включає жовчевокам'яну хворобу та доброякісні новоутворення печінки. В лікуванні жовчевокам'яної хвороби основним методом втручання є лапароскопічна холецистектомія за умови відсутності патології жовчевовивідних протоків. Щороку в центрі виконується близько 100 операцій лапароскопічним методом. В 2008 році виконано перші лапароскопічні втручання на жовчевовивідних протоках. Проте, в хірургії жовчевовивідних протоків основну частку займають відкриті методи втручання, з яких найбільш широко застосовуються екстракції конкрементів з холедоха під контролем холедохоскопа і трансдуоденальна папілосфінетротомія і папілосфінктеропластика. При реконструктивних втручаннях найбільш поширеним втручанням є гепатікоєюностомія за Ру.
Значну кількість пацієнтів, біля 50, складають хворі з гострим калькульозним холециститом. В хірургічному центрі застосовується активна хірургічна тактика у таких хворих (хірургічна активність - 87%). В більшості випадків застосовуються малоінвазивні методи хірургічної корекції (лапароскопічна холецистектомія, холецистектомія з мінідоступу).
При новоутвореннях печінки застосовуються анатомічні та атипові резекції печінки. При значному враженні - гемігепатектомії.
Лікування хворих на спайкову хворобу очеревини є одним з відносно нових напрямків роботи хірургічного центру, який був започаткований в січні 2001 року. До 2009 року в центрі пройшло обстеження та лікування близько 500 пацієнтів зі спайковою хворобою очеревини або підозрою на дане захворювання. Щороку обстеження та лікування отримує 50-70 пацієнтів зі спайковою хворобою. Біля 60-70% пацієнтів, в яких було підтверджено діагноз "Спайкова хвороба" отримали планове хірургічне лікування. Розроблений в центрі метод динамічного лапароскопічного адгезіолізису з комплексною антиадгезивною терапією дозволив знизити рецидив захворювання після хірургічного лікування до 6,5%. Метод захищений 6 патентами України на винахід та корисну модель. В центрі застосовуються всі сучасні методи лікування спайкової хвороби очеревини: метод динамічного лапароскопічного адгезіолізису, одномоментна відкрита адгезіотомія з курсом антиадгезивної терапії, одномоментна лапароскопічна адгезіотомія, мезентерікоплікація. Паліативні методи лікування (одномоментна відкрита адгезіотомія, консервативне лікування) застосовуються відповідно, в 10 і 20% пацієнтів. Слід зауважити, що консервативна терапія застосовується тільки в разі відмови хворого або за наявності абсолютних протипоказів до хірургічного лікування із-за супутньої соматичної патології. Впровадження регіональної програми по організації медичної допомоги хворим на спайкову хворобу очеревини в області дозволило знизити кількість випадків гострої спайкової обструкції кишки в 2,5 рази.
Аналіз набутого досвіду дозволив також впровадити в хірургічному центрі сучасні підходи діагностики спайкової хвороби очеревини, методологію застосування діагностичної лапароскопії в умовах інтраабдомінальних зрощень, методологію вибору точки та способу введення 1-го троакару в умовах інтраабдомінальних зрощень, методи прогнозування успіху виконання адгезіотомії лапароскопічним способом.
Малоінвазивна хірургія. Малоінвазивні методи лікування пацієнтів застосовуються в хірургічному центрі з 1997 року. Щороку в центрі виконувалося близько 1000 хірургічних втручань. В 2002 році за адміністративним рішенням в Житомирській обласній лікарні було відкрито відділення малоінвазивної хірургії, а ще через рік в хірургічному центрі було поновлено роботу лапароскопічної операційної. На сьогодні в хірургічному центрі виконується близько 200 лапароскопічних втручань, з яких лапароскопічна холецистектомія складає тільки третину операцій. Ще 1/3 операцій складають діагностичні лапароскопії, з яких 20% складає діагностично-лікувальна лапароскопія в ранньому післяопераційному періоді. Біля 20% складають втручання при гострому панкреатиті, 15% складають втручання при спайковій хворобі. В останні роки в хірургічному центрі впроваджуються лапароскопічні втручання при вентральних грижах, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі.
Консультативна допомога в Житомирській області лікарями хірургічного центру здійснюється через лікарню "Медицина катастроф". Щороку лікарями хірургічного центру здійснюється понад 200 екстрених виїздів в районні та міські лікувальні заклади області. Основну частку складають виклики до пацієнтів з шлунково-кишковою кровотечею (біля 60 виїздів). В більшості випадків пацієнти з означеною патологією оперуються в умовах районних лікувальних закладів. Близько 50 випадків включають виїзди до пацієнтів з важким перебігом гострого панкреатиту. Більше половини таких пацієнтів транспортується для подальшого лікування в хірургічний центр. На третій позиції за частотою виїздів є виклики до пацієнтів з політравмою (близько 30 випадків). Більшості таких пацієнтів надається хірургічна допомога безпосередньо в районних лікувальних закладах.
