Незважаючи на стійку тенденцію до зниження захворюваності на рак шлунка, він лишається одним із найпоширеніших форм злоякісних пухлин у світі. Щороку ця онкопатологія уражає понад 1 млн. мешканців планети.
Найбільша кількість хворих на рак шлунку припадає на вік від 50 до 60 років, на вік від 40 до 50 років припадає до 25% від всієї кількості захворювань. Чоловіки хворіють удвічі частіше за жінок.
Причини захворювання. Фактори, що визначають захворюваність на рак шлунка, пов'язані із соціально-економічним рівнем життя населення. Рак шлунка набагато частіше зустрічається у населення із низьким соціально-економічним рівнем життя, ніж у заможніх людей. У розвитку рака шлунка особливо велике значення має характер харчування та спосіб життя у перші двадцять років життя.
До екзогенних факторів ризику розвитку рака шлунку належать насамперед харчування із надлишком солі, у вигляді солоної риби, м'яса, овочів, морепродуктів. Ці продукти спричиняють осмотичне ушкодження епітелію і сприяють заселенню слизової оболонки шлунка бактеріями Helicobacter pylori. Також, ризик розвитку рака шлунка збільшується при надмірності у їжі вуглеводів, при нехватці вітамінів та мікроелементів.
Велике значення у розвитку рака шлунка має хімічний склад грунту та води, що перш за все пов'язано із вмістом нітритів та нітратів, які у шлунку за участі мікроорганізмів перетворюються у нітрозаміни, які є потужними канцерогенами. Неабияке значення також відіграють шкідливі звички: куріння та вживання алкоголю, а особливо сурогатних горілчаних продуктів.
До ендогенних факторів, які зумовлюють розвиток раку шлунка є: дуоденогастральний рефлюкс, внутрішньолункове формування ендогенних субстанцій типу нітросполук, порушення всмоктування та підвищена утилізація вітамінів та мікроелементів, генетичні та імунологічні фактори.
Передракові стани. Загальновизнано, що раку шлунка закономірно передує ряд захворювань, які характеризуються як передрак.
До передракових станів належать:
- Хронічний гастрит різної етіології, в тому числі аутоімунний гастрит типу А, який супроводжується перніціозною анемією.
- Аденоматозні поліпи шлунка.
- Хронічна виразка шлунка.
- Резекція шлунка з приводу доброякісних захворювань.
Прогнози щодо виживаності. Вирішальне значення для прогнозу раку шлунка має не стільки ступінь диференціювання пухлини, скільки глибина інвазії в стінку органа і наявність метастазів у реґіонарні лімфатичні вузли, які гістологічно виявляються у операційному матеріалі. Найбільше значення у прогностичних факторів відіграє наявність метастазів у реґіонарні лімфатичні вузли, анатомічний вид пухлини та глибина інвазії. Однак інвазивність раку залежить від анатомічного виду пухлини. Наприклад, проростання серозної оболонки при екзофітному раці спостерігається у 50% хворих, а при інфільтративному - 89%. При проростанні серозної оболонки результати лікування погіршуються у 3 рази.
Лікування на різних стадіях. Проводиться залежно від стадії раку шлунка - на 0 -І А - хірургічний метод, на І -ІІІ В - також хірургія та ад'ювантна хіміотерапія (6 курсів, інтервал 21-28 днів), на IV - паліативне та симптоматичне хірургічне лікування, паліативне променеве та хіміотерапевтичне лікування.
Клінічні симптоми захворювання на різних стадіях. Як виявляється онкохвороба? Пухлини шлунка виникають, як правило, на фоні хронічної патології шлунка, що існувала попередньо.
При цьому багатогранність клінічних проявів раку шлунка не містить симптомів, характерних саме для нього. Симптоми можуть виявлятися тільки у занедбаних випадках, коли радикальне лікування вже неможливе, а якщо можливе, то дає незадовільні результати.
Ще більш складною стає діагностика, коли пухлина виявляється не так місцевими змінами ураженого органу, скільки загальними розладами функціонального характеру, які об'єднані у синдром "малих ознак".
Клінічний перебіг раку шлунка у хворих характеризується наступними функціональними розладами:
- Зміна самопочуття - безпричинна слабкість, зниження працездатності - у 25,8% пацієнтів.
- Невмотивоване зниження апетиту, відраза до окремих видів їжі - у 54,7% хворих.
- Явища шлункового дискомфорту (нудота, блювання) - у 63,8% та 24,6% пацієнтів.
- Втрата маси тіла - у всіх хворих.
- Стійка анемія - у 30% пацієнтів.
- Депресія, апатія - у 33,5% осіб.
Найбільш перспективним методом, що дозволяє діагностувати рак шлунка на ранніх стадіях - є хромогастроскопія, дослідження при якому в шлунок перед гастроскопією вводять барвник, або дають фотолюмінісцентний барвник внутрішньовенно, це дозволяє виявити підозрілі ділянки з яких необхідно брати матеріал на біопсію.
Профілактика. Щодо профілактики ризику розвитку раку шлунка слід відмітити дослідження китайських вчених (Wei Cheng You et al., 1989), які виявили фармакологічну активність екстрактів пахучих овочів - цибулі, часнику, редису, які сповільнюють канцерогенез у травному тракті. Регулярне споживання свіжих цибулі, часнику значно знижує обсіменіння слизової оболонки шлунка Helicobaсter pylori і посилює захисні механізми, які попереджують розвиток раку. Наявність у раціоні різних салатів і вінегретів, у склад яких входять свіжі пахучі овочі, капуста, укріп, петрушка, помідори та морква у поєднанні з рослинними жирами, споживання томатного та фруктових соків є заходами профілактики не тільки раку шлунка, а і злоякісних новоутворень різної локалізації.
Особливо важливим у профілактиці раку шлунка є характер харчування і лікування захворювань, асоційованих з Helicobaсter pylori.
Андрій РУСИН,
доктор медичних наук,
професор завідувач кафедри онкології медичного факультету
Ужгородського національного університету,
головний лікар Закарпатського онкологічного диспансеру
Джерело: УНІАН
