На базі Житомирського інституту медсестринства відбулося засідання колегії управління охорони здоров'я облдержадміністрації, участь у якому взяли представники влади області, керівники лікувально-профілактичних закладів Житомирщини, головні спеціалісти управління охорони здоров'я облдержадміністрації.
З доповідями перед учасниками зібрання виступила головний педіатр управління охорони здоров'я облдержадміністрації Т.В. Шевченко, яка повідомила присутніх про стан та шляхи поліпшення організації медичної допомоги щодо попередження малюкової смертності. Про стан диспансерних оглядів населення області поінформувала головний терапевт управління охорони здоров'я облдержадміністрації Л.Ф. Климчук. Головний хірург управління охорони здоров'я облдержадміністрації В.І. Лучків, повідомив, зокрема, про розмежування надання медичної допомоги у закладах вторинного та третинного рівнів та інші питання діяльності хірургічної служби області. Про стан виконання плану профілактичних щеплень населення Житомирщини та реформування санітарно-епідеміологічної служби області доповів головний державний санітарний лікар області О.С. Волков. Голова профспілки медичних працівників області А.Ф. Супряга повідомила про вклад профспілок у профспілок галузі (доповіді виступаючих на колегії будуть опубліковані в найближчих номерах газети "Пульс").
- Медицина Житомирщини завжди славилася традиціями багатьох поколінь організаторів її діяльності, - сказав, вітаючи учасників засідання, голова обласної ради Й.А. Запаловський. - Тож, як представнику влади області, мені надзвичайно приємно відзначити, що за рейтинговими показниками галузь охорони здоров'я Житомирщини вже кілька років поспіль виборює передові місця. Це - результат роботи всього вашого багатотисячного колективу. Тому завдання керівників усіх рівнів - допомогти вам у зміцненні матеріально-технічної бази, поліпшенні житлових, соціально-побутових умов, аби ви могли достойно працювати на благо людей нашого поліського краю.
Виступаючи з доповіддю перед учасниками засідання колегії, начальник управління охорони здоров'я облдержадміністрації Олександр Михайлович Торбас поінформував присутніх про виконання заходів Програми економічного та соціального розвитку за 2011 рік. Він, зокрема, повідомив, що, за підсумками діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я в 2011 році область посіла третє місце серед областей та міст України у загальному рейтинговому показнику та четверте місце по діяльності закладів у сільській місцевості.
- За що я щиро дякую всім, хто забезпечив належний рівень надання медичної допомоги жителям області, доклав зусиль для зміцнення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів, - наголосив він. - Щира вдячність колективам керівникам та колективам лікувально-профілактичних закладів Андрушівського, Новоград-Волинського, Бердичівського, Житомирського, Баранівського, Овруцького, Ружинського, Народицького, Любарського та Ємільчинського районів, які увійшли до першої десятки рейтингу області.
Керівника галузі області повідомив, що протягом 2011 року успішно здійснювалися заходи щодо її розвитку. Так, було відкрито відділення променевої діагностики та бактеріологічний відділ централізованої клініко-діагностичної лабораторії обласної клінічної лікарні імені О.Ф. Гербачевського, на базі Бердичівської ЦМЛ відкрита філія відділення хронічного гемодіалізу обласної клінічної лікарні імені О.Ф. Гербачевського на шість діалізних місць, у Новограді-Волинському проведена реконструкція міської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини. В Ємільчинському районі успішно реалізується проект "Стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку". Відкрито після реконструкції дитяче відділення Ємільчинської центральної районної лікарні.
- Продовжувалося вдосконалення медичної допомоги на третинному рівні, - повідомив О.М. Торбас. - Так, в ОКЛ імені О.Ф. Гербачевського лікар-кардіолог Микола Кушнір вперше в Житомирі виконав складну операцію зі стентування стовбура лівої вінцевої артерії в умовах рентген-операційної відділення ангіографії та інтервенційної радіології. Крім того, комплекс заходів зі впровадження нових перинатальних технологій дозволив суттєво вплинути на основний результат роботи обласного перинатального центру - збільшення кількості нормальних пологів та зменшення захворюваності новонароджених. Загалом же за роки роботи центру в області вдалося значно зменшити показник материнської смертності (минулоріч жодного випадку материнської смертності не було зареєстровано), зменшився показник перинатальної смертності до 7,1‰. До речі, хочу сказати, що наша область - одна з трьох в Україні, де минулого року не зареєстровано випадків материнської смертності. Працівники центру нині є національними тренерами з питань впровадження ефективних перинатальних технологій. Продовжувалося удосконалення навчальних процесів у медичних навчальних закладах області - зокрема, укладена угода про наукову співпрацю між Жешовським університетом у Польщі та Житомирським інститутом медсестринства.
За словами О.М. Торбаса, завдяки тісній співпраці з облдержадміністрацією, обласною радою, Міністерством охорони здоров’я України, вдалося зміцнити матеріально-технічну базу лікувально-профілактичних закладів.
- Установами та закладами охорони здоров’я області за кошти державного бюджету та інвестиційного проекту отримано медичного обладнання на загальну суму майже чотири мільйони гривень, - зауважив він. - Така ж сума виділена з обласного бюджету виділено для придбання сучасних рентген-комплексів. Як ви знаєте, вони вже встановлені й активно та успішно працюють. За кошти місцевих бюджетів та спонсорів у 2011 році були придбані сучасні рентген-апарати в центральну дитячу міську лікарню Житомира та Малинське міськрайТМО. Крім того, шістьма автомобілями поповнився автомобільний парк лікувально-профілактичних закладів. Але сьогодні гостро стоїть питання придбання сучасних реамобілів для забезпечення належного транспортування хворих (у тому числі дітей). Нині відпрацьований алгоритм, за яким усі важкі хворі повинні знаходитися в лікувально-профілактичних закладах надання медичної допомоги третинного рівня - ОКЛ імені О.Ф. Гербачевського, обласній дитячій лікарні, обласному перинатальному центрі. Проте виникають ситуації, коли немає можливості їх транспортувати (спеціалісти, які виїжджають за викликами, повідомляють про нетранспортабельність таких хворих). У разі необхідності пацієнти повинні бути своєчасно доставлені в профільні клініки столиці.
|
Протягом року продовжувалося будівництво та реконструкція об’єктів охорони здоров’я - розширення центральної міської дитячої лікарні Житомира, завершення будівництва Брусилівської ЦРЛ.
- Хочу зауважити що це - яскравий приклад вкладення коштів із державного та обласного бюджетів, у результаті чого відкрита лікарня європейського рівня та є тим стандартом, який повинен бути в районах і містах нашої області, - наголосив начальник управління. - Реконструйовано будівлю поліклініки під лікувальний корпус у Червоноармійскій ЦРЛ, добудовано пусковий комплекс (приймально-діагностичне та терапевтичне відділення) Романівської ЦРЛ, проведено будівництво спортивного комплексу Бердичівського медичного коледжу, введено в дію дахову котельню ОКЛ імені О.Ф. Гербачевського, реконструйовано пологове відділення Новоград-Волинського міськрайТМО. Відновлено фінансування (виділені кошти у сумі 11,5 млн.грн.) та розпочато роботи з добудови хірургічного корпусу міської лікарні на 180 ліжок у Коростені.
Характеризуючи продовження оптимізації ліжкового фонду в області, О.М. Торбас відзначив, що цей процес триває як на вторинному, так і на третинному рівнях надання медичної допомоги. Крім того, проведена передача закладів первинної медико-санітарної допомоги в спільну власність територіальних громад сіл, селищ та міст районів. Майже в усіх районах створені центри первинної медико-санітарної допомоги, як структурні підрозділи центральних лікарень. Розпочато формування оптимальної мережі закладів первинного рівня надання медичної допомоги - дільнична лікарня в селі Слобода Овруцького району, міські лікарні селищ Биківка, Миропіль Романівського, Дружба Олевського району реорганізовані в амбулаторії загальної практики - сімейної медицини. В окремих районах (Романівський, Любарський) відбулося об’єднання ФАПів.
- Аналізуючи виконання заходів Програми економічного та соціального розвитку, необхідно відзначити, що майже всі завдання, визначені перед галуззю охорони здоров'я області, виконані, - наголосив її керівник. - Так, продовжувалося впровадження сімейної медицини на базі лікарських амбулаторій та дільничних лікарень - сільська лікарська амбулаторія у Райгородку Бердичівського району, Пединках Любарського та Івановичах Червоноармійського районіву, дільничні лікарні сіл Слобода Овруцького та Тютюнники Чуднівського району, міські лікарні селищ Миропіль та Биківка Романівського, Великі Коровинці, Іванопіль Чуднівського районів реорганізовані в амбулаторії загальної практики - сімейної медицини. Відкрито дільницю лікаря загальної практики - сімейної медицини в СЛА села Ягодинка Романівського району. Наразі в області функціонує 239 закладів сімейної медицини, в яких організовані 596 сімейних дільниці. Питома вага населення області, якому надають медичну допомогу сімейні лікарі складає 76,74% проти 76,3% аналогічного періоду 2010 року (в Україні цей показник складає 40,54%). Матеріально-технічна база закладів сімейної медицини з різних бюджетів зміцнилася на понад п'ять мільйонів гривень.
Відзначив О.М. Торбас у своїй доповіді позитивну тенденцію щодо подолання епідемій туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу. Так, протягом минулого року рівень захворюваності на ВІЛ/СНІД в області знизився на 5,4%, показник захворюваності на туберкульоз складає 71,9 випадків на 100 тисяч осіб населення (проти 76,0 у 2010 році). Серед сільського населення показник захворюваності на туберкульоз знизився на 7% і становить 79,7 випадків на 100 тисяч осіб населення проти 86,0 у попередньому році.
- Показник смертності від туберкульозу серед усього населення практично залишився на рівні попереднього року становить 12,0 випадків на 100 тисяч осіб населення (проти 12,4 за 2010 рік). Смертність від СНІДу знизилась на 11% і становить 4,8 випадків на 100 тисяч осіб населення (проти 5,4 за 2010 рік), - повідомив він. - Проте є й проблемні питання. Так, смертність дітей віком до одного року залишилася на рівні попереднього року (9,1 проміллє). До того ж для запобіганню малюкової смертності недостатньо приділяли уваги Попільнянська, Брусилівська, Володарсько-Волинська, Коростенська, Коростишівська, Лугинська, Овруцька, Черняхівськ РДА, міськрада Бердичева. Так, наприклад, у Попільнянському районі рівень малюкової смертності є найвищим в області. На жаль, залишається високим показник смертності дітей до року поза лікувальним закладом (втрачено 22 дитини, що становить 16,4%, переважна частина померли від асфіксій, у чотирьох випадках - у Романівському, Володарсько-Волинському, Новоград-Волинському районах, Бердичеві - справи передані до прокуратури). Я розумію, що не лише медичні працівники повинні опікуватися дітьми, але прошу вчасно "стукати" в усі двері для запобігання смертності дітей.
За словами О.М. Торбаса, область займає одне з найгірших місць у державі - 27-ме рейтингове місце - за рівнем показника виходу на первинну інвалідність працездатного населення. Тож із фахівцями, керівником служби, проведено співбесіди та доручено здійснити найретельніший аналіз цієї ситуації.
- Я вбачаю в її причинах два чинники: або ми не вміємо лікувати (що фахівцями визнати буде непросто), або проведення еспертизи інвалідності є недосконалим, - переконаний начальник управління. - Лишається проблемним питання щодо кадрового забезпечення сільських медичних закладів. Без вирішення житлового питання, забезпечення транспортом, надання соціальних пільг ми не зможемо вийти з цієї кризи. Тож укотре повторюю: або створіть умови для проживання молодого спеціаліста, або кадрову нестачу вам доведеться вирішувати своїми силами! Нещодавно я був присутній при розподілі випускників Національного медичного університету імені О.О. Богомольця - мене запитали, якими пропозиціями ми готові залучити молодих спеціалістів до роботи на Житомирщині? Дякую тим районам, які пропонують житло для них. Але щоб вирішити проблему, цього недостатньо. Тож сьогодення визначає вимогу: в заявці про необхідність спеціалістів для лікувального закладу - чи то в центральній районній лікарні, чи в сільській лікарській амбулаторії - позначайте, яким видом житла вони будуть забезпечені. Порушуйте це питання перед владою на місцевому рівні, тому що молодого спеціаліста ми повинні забезпечити належними житлово-побутовими умовами.
Покращення кадрової нестачі начальник управління вбачає у заходах у результаті реорганізації Державної СЕС України в зв’язку з можливим вивільненням медичних працівників.
- До відома всіх керівників лікувально-профілактичних закладів доведено, - зауважив він, - що відповідно до вимог чинної нормативної бази лікарі, які отримали повну вищу медичну освіту за спеціальністю "Гігієна, санітарія, епідеміологія", можуть бути використані в закладах охорони здоров’я на посадах лікарів-лаборантів, лікарів-профпатологів, лікарів-інфекціоністів, лікарів-статистиків та керівників закладів охорони здоров’я. За клопотанням регіональних органів охорони здоров’я з дозволу Міністерства охорони здоров’я України - також на посадах лікарів-патологоанатомів, лікарів-фтизіатрів, лікарів-рентгенологів, лікарів із лікувальної фізкультури. Лікарі санітарно-гігієнічного профілю, які закінчили вищі навчальні заклади за спеціальністю "Лікувальна справа" в 2002-му, 2003-му та 2011-му роках, за погодженням Міністерства охорони здоров’я України можуть бути використані на будь-яких посадах лікувального та педіатричного профілю. Молодші спеціалісти з медичною освітою за спеціальністю "Медико-профілактична справа" (санітарні фельдшери) в межах вищезазначеного наказу можуть бути використані на посадах фельдшерів-лаборантів, медичних лаборантів, медичних статистиків. Санітарні фельдшери, які закінчили вищі медичні навчальні заклади України в 1996-му році та пізніше, крім вищезазначених посад - на посадах сестер медичних, крім сестер медичних операційних, сестер медичних-анестезистів та сестер медичних станцій (відділень) швидкої та невідкладної медичної допомоги.
Складною, за словами О.М. Торбаса, залишається ситуація з захворюваністю на туберкульоз серед дітей.
- Так, минулого року показник захворюваності на туберкульоз серед дітей віком до 14 років зріс у 1,7 рази (9,5 випадків на 100 тисяч осіб дитячого населення проти 5,5 у 2010 році), - відзначив він. - Значно вищий показник захворюваності серед дитячого населення в Ємільчинському, Малинському, Коростенському, Червоноармійському, Овруцькому, Любарському. Серед підлітків в Андрушівському, Баранівському, Ємільчинському, Любарському, Радомишльському, Романівському, Червоноармійському районах показник захворюваності в два і більше разів перевищує обласний. Настійно прошу взяти на контроль використання путівок до обласних протитуберкульозних санаторіїв - питання їх використання за підсумками першого кварталу 2012 року буде винесено на розгляд колегії облдержадміністрації.
Складною охарактеризував керівник галузі області ситуацію з захворюваністю на ВІЛ/СНІД (показник захворюваності протягом минулого року на ВІЛ-інфекцію знизився тільки на 1% і складає 35,8 випадків на 100 тисяч осіб населення проти 36,2 у 2010 році). Прикро вражає й тенденція щодо збільшення показника захворюваності на злоякісні новоутворювання (312,0 випадків на 100 тисяч осіб населення проти 307,1 у 2010 році), смертності від злоякісних новоутворень (рівень показника зріс на 3%).
- Особливо нас турбує зростання питомої ваги занедбаних випадків онкозахворювань, - наголосив О.М. Торбас. - Це - саме той напрямок профілактичної медицини, диспансеризації, який дасть змогу вчасно виявити онкопатології, не доводячи їх до пізніх стадій. Позитивною є лише стабілізація показника онкозахворюваності серед дітей до 17 років - він складає 9,3 випадків на 100 тисяч осіб населення проти 15,9 у 2010 році. Для забезпечення лікувального процесу в онкодиспансері необхідно придбати апарат дистанційної гамма-терапії. Крім того, одним із проблемних питань, яке потребує вирішення на рівні уряду, є будівництво обласного онкологічного диспансеру. Наразі Житомирський облонкодиспансер має найгірше приміщення серед облонкодиспансерів України (в усіх обласних центрах України онкологічні диспансери капітально відремонтовані або збудовані нові).
Стосовно реалізації завдань програми з цукрового діабету, О.М. Торбас зауважив, що в області перебуває на обліку з приводу цього захворювання 31046 осіб - із них 5415 (у тому числі 178 дітей) потребують інсулінотерапії.
- Завдяки владі області наразі виділено 14 мільйонів гривень, тож цього року їх повністю буде забезпечено препаратами інсуліну, - відзначив доповідач. - Щодо надання допомоги хворим нефрологічного профілю, хочу відзначити, що на базі Бердичівської ЦМЛ була відкрита філія відділення хронічного гемодіалізу ОКЛ імені О.Ф. Гербачевського на шість діалізних місць. Загалом у нас 172 хворих отримують гемодіаліз та 30 - перитонеальний діаліз. Тому хочу подякувати владі області за виділення з обласного бюджету 20-ти мільйонів гривень - ця категорія хворих протягом усього нинішнього року буде забезпечена життєво необхідною допомогою, якої вона потребує.
Інформуючи про розвиток донорства та забезпечення населення області безпечними препаратами крові, О.М. Торбас повідомив, що наразі потреба в компонентах донорської крові лікувально-профілактичних закладів Житомирщини забезпечується обласним центром крові та його філіями в Новограді-Волинському та Коростені, розпочата робота зі створення філії в Бердичеві. Й упродовж 2009-2011 років у забезпеченні компонентами та препаратами крові для надання невідкладної допомоги відмов хворим не було. На випадок же різкого (позапланового) збільшення потреби в еритроцитовмісних середовищах рідкісних груп крові налагоджена тісна співпраця служби крові з засобами масової інформації з метою інформування населення області.
- Проте сьогодні обласний центр крові має проблеми з забезпеченням украй потрібного обладнання, - констатував Олександр Михайлович. - Для забезпечення безпечними препаратами крові нам необхідно придбати струшувач для зберігання тромбоцитів, апарат для стерильного з’єднання поліхлорвінілових трубок, обладнання для контролю за стерильністю компонентів крові, комплект устаткування для вірусної інактивації плазми для трансфузій, комплект обладнання для впровадження методу полімеразно-ланцюгової реакції. Найгострішою проблемою є нестача низькотемпературних холодильників (морозильних камер) та системи контролю за температурним режимом (пропозиції щодо придбання зазначеного обладнання подані до Кабінету Міністрів України). Крім того, в переліку необхідного обладнання для лікувально-профілактичних закладів області - лапароскопічне обладнання (без якого ми не зможемо рухатись уперед, надавати належну допомогу дітям) для проведення малоінвазивних втручань для обласної дитячої лікарні, вичерпали свій ресурс магнітно-резонансний томограф в ОКЛ імені О.Ф. Гербачевського та комп’ютерний томограф в обласному консультативно-діагностичному центрі, потребують оновлення рентгендіагностичні апарати, флюорографи, барокамери. Без придбання наркозно-дихальних апаратів, дефібриляторів, кардіохірургічних моніторів для лікувально-профілактичних закладів області - під загрозою надання екстреної та діагностичної допомоги не лише в період проведення цьогоріч "Євро-2012", а й у подальшому - всьому населенню області. Тож я щиро сподіваюся й на подальше розуміння наших проблем владою області. Й хочу подякувати облдержадміністрації, обласній раді, Міністерству охорони здоров'я України за сприяння та допомогу в діяльності галузі охорони здоров'я Житомирщини. Протягом минулого року нами було багато зроблено - й надалі ми працюватимемо так, аби виправдати довіру людей та виконати визначені державою завдання.
Вікторія Паламарчук
